Представляю другу частину допису про тенденції, які стосуються майбутнього бібліотек та бібліотечної справи. Нагадаю, що переклад мій куций і не факт, що завжди влучний, тому не бійтесь завітати на сторінку Center for the Future of Libraries, щоб отримати більше інформації та список літератури про тенденцію, яка вас зацікавила. Якщо комусь з ініціативних молодих колег не вдасться відразу підтягти свою бібліотеку відповідно до світових віянь – не панікуйте, все рівно, майбутнє належить вам.
ІГРОФІКАЦІЯ. Бібліотеки активно застосовуватимуть ігрові елементи і методи для залучення нових користувачів та росту використання бібліотечних продуктів та послуг. Бібліотеки повинні навчитися загортати освітні ресурси в ігрові пакунки, щоб забавляти своїх користувачів з користю. Водночас, бібліотеки здатні допомогти покращити соціальні навички користувачів, заохочувати читачів до участі в колективних іграх і, можливо, те що починалося як розвага, з часом, переросте у щось серйозніше.
ТАКТИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Широке використання тактильних технологій повинне стати частиною користувальницького інтерфейсу бібліотечних ресурсів. Бібліотекарі активно працюватимуть над тим, щоб зробити текстові та графічні ресурси більш доступними для людей з обмеженими можливостями.
ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ. Навколо нас з’являється все більше речей, які здатні взаємодіяти між собою та з навколишнім середовищем без втручання людини. Хто допоможе пенсіонеру встановити спеціальний додаток на айфон, який слідкуватиме, щоб в холодильнику не закінчився йогурт? Хто розповість тінейджеру як керувати ґаджетом поливу вазонів через пристрій андроїд? Звісно ж бібліотекар! Залишається лише питання – як скоро рівень зарплати українських бібліотекарів дозволить познайомитись з даними пристроями?
НЕРІВНІСТЬ ДОХОДІВ. Згідно результатів досліджень, за останні чверть століття зріс розрив між успішністю багатих і бідних студентів. Зрозуміло, що подібний розрив перешкоджає вертикальній мобільності, тому існування на базах бібліотек безкоштовних літніх таборів, відкритих лекцій, вільних занять з репетиторами… здатне хоча б трішки допомогти у вирішені проблеми нерівності доходів. До речі, цього року кожна юнацька бібліотека могла проінформувати своїх користувачів, що проект Prometheus пропонує безкоштовні онлайн-курси підготовки до ЗНО.
ЗРОБИ САМ. Винахідники та митці успішно використовують можливості Мережі для налагодження нових контактів, електронної комерції, краудсорсингу ітд. Бібліотекам варто усіляко підтримувати створення унікальних продуктів та дбати про розвиток подібних креативних центрів. Успішне існування даних центрів на базах бібліотек теоретично здатне оживити виробництво, дати імпульс розвитку малого бізнесу, створити клімат для залучення інвестицій, а це позитивно позначиться не лише на житі громади – щось повинно перепасти й бібліотеці.
ПРИВАТНІСТЬ. Різноманітні Інтернет-додатки вимагають від користувачів все більше особистих даних, тому нам потрібно вирішувати якою частинкою приватності ми готові поділитися заради використання нових технологій. Молоде покоління може мати зовсім інші стандарти, аніж покоління, яке виросло на понятті недоторканості приватного життя, то ж бібліотекарям доведеться вчити одних і заспокоювати інших.
ЧОЛО НЕБЕЗПЕКАМ. Бібліотеки та інформаційні фахівці повинні стати незамінними складовими програм швидкого реагування щодо усунення наслідків фізичних, соціальних, чи економічних катастроф. У разі виникнення небезпеки стихійного лиха, екологічної катастрофи, терористичного акту, чи економічного краху бібліотеки повинні пропонувати оперативну достовірну інформацію та послуги, що дозволять громадянами прийняти обґрунтовані рішення.
РОБОТИ. З заводів і фабрик роботи невпинно рухаються до людських домівок. Прихильники робототехніки переконані, що машини звільнять людей від монотонної виснажливої роботи і людство зможе більше часу приділяти вирішенню творчих завдань, які надто складні для роботів. Водночас, скептики застерігають, що роботи просто забиратимуть у людей робочі місця. Креативним бібліотекарям, яких ще не встигли замінити роботи, пропонується стояти на боці прогресу і заспокоювати песимістів.
ЕКОНОМІКА СПІЛЬНОЇ УЧАСТІ. Традиційні моделі власності змінюються та витісняються системами, що побудовані на спільному використанню людських та фізичних ресурсів. Бібліотеки, які власне й народилися з ідеї вільного використання ресурсів та знань задля прогресу людства, повинні розуміти, що вони можуть зробити для того, щоб залишатися актуальними в умовах економіки спільної участі. Наприклад, бібліотеки можуть допомагати у вирішені різноманітних правових питань, які неодмінно виникатимуть при зіткненні різних економічних систем.
ТИХІ ЗОНИ. Технології не лише доступні, а ще й нав’язливі. Величезна кількість інформації створює небезпеку когнітивного перевантаження. Бібліотеки можуть запропонувати своїм користувачам спеціальні «тихі зони», де вони зможуть відпочити і заховатись від лавини інформації. Такий собі, ребрендинг для багатьох наших бібліотек – А що це у вас нічого немає? Ні комп’ютерів, ні Інтернету, ні нових надходжень? – Це така ультрамодна unplugged-коцепція бібліотеки. Все так і задумано.
УРБАНІЗАЦІЯ. Якщо вірити прогнозам, то до 2050 року 66 % населення планети житиме в містах. Відповідно, завантаженість міських бібліотек невпинно зростатиме, чого не скажеш про бібліотечні бюджети. Тому, бібліотекарям потрібно відповідально ставитись до використання наявних ресурсів та намагатись впроваджувати та розвивати різні партнерські взаємодоповнюючі програми з іншими міськими організаціями задля економії ресурсів.
Першу частину тенденцій читайте тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар